Я, Шпичка Олександр Анатолійович, 1986 року народження, житель міста Узин, що на Київщині, звертаюся до Вас із проханням про допомогу у надзвичайно важкій ситуації, яка склалась з моєю дружиною Шпичкою Юлією Вікторівною 1987 року народження.
З нашою родиною: мною (Олександром), Юлією (дружиною) та нашою маленькою донечкою Євгенією (2 роки) під час відпочинку в Шарм Ель Шейху в готелі Sultan Garden Resort трапилася біда. В останній день нашого відпочинку 02.08.2016 р. моїй дружині Юлії близько 12:00 години дня на пляжі стало зле, по першим симптомам звичайний перегрів на сонці - запаморочення та головний біль. Прийом знеболюючих препаратів та виклик готельного лікаря не допоміг покращити її стан. Після трансферу до аеропорту їй стало ще гірше і її забрав на огляд і обстеження лікар аеропорту Шарм Ель Шейх. За 4 години перебування у шпиталі аеропорту її стан тільки погіршився і ми вимушені були відправити свою доньку рейсом до Києва зі своїми друзями, так як я, чоловік Юлії - Олександр, залишився з дружиною. За добу лікарі шпиталю аеропорту Шарм Ель Шейху не змогли встановити діагноз.
За кордоном було жахливе, недбале ставлення. Дивляться на тебе, як на туриста, якого потрібно обібрати. Документів не дали. Діагноз повідомили телефоном.
Вночі почалися судоми. Дружина знепритомніла. Нас перевезли до міжнародного шпиталю. Там пробули п'ять днів. Встановили діагноз "менінго-енцефаліт". Дружині пробили легені, бо почала задихатися.
В Україну нас доставили санітарною авіацією. Лікування в Шарм-Ель-Шейху з перельотом обійшлося у $34 тис. — 880 тис. грн., $20 тис. відшкодувала СК «ВУСО», яка спочатку відмовлялась виплачувати компенсацію, бо попереднім діагнозом, яким вона (СК «ВУСО») керувалась було алкогольне отруєння, яке не є страховим випадком. Після оприлюднення цієї інформації у ЗМІ та соціальних мережах та отримання результатів обстеження, яке спростувало попередній діагноз Юлії - алкогольного отруєння і підтвердило наявність серйозного захворювання, СК «ВУСО» передивилась своє рішення і погодилась на часткове відшкодування витрат пов’язаних з перебуванням у Міжнародному шпиталі Шарм Ель Шейху та транспортуванням до України. Решта необхідної суми була зібрана рідними, друзями та перерахуваннями не байдужих людей на картковий рахунок.
Перші півтора місяці після прильоту до України Юлю лікували в Олександрівській клінічній лікарні міста Києва. Дружину вивели з коми - вона відкрила очі, але вона майже, як «рослина». Юля впізнає мене, доньку Женю, батька, маму і друзів - бачимо це по очах і міміці. Доньку привезли до клініки лише нещодавно - боялися, що Женя злякається трубки в горлі та маминого стану. Донька постійно кличе Юлю. Тепер її доглядає моя мама.
Перебування в Олександрівській клінічній лікарні було безкоштовним - про це домовилося Міністерство охорони здоров'я. Ми купували тільки медикаменти - це 2,5—3,5 тисячі гривень на день. Після того, як лікарі повідомили нам, що менінгіту вже немає і дружині потрібна тривала реабілітація ми почали шукати реабілітаційний центр, чи медичний заклад з реабілітаційним відділенням.
В державних медичних закладах України не знайшлося можливостей надати Юлі необхідні умови для вкрай важливого етапу реабілітації. Тому 19 вересня 2016 року її перевезли на лікування до приватного медичного центру «Оберіг», де є всі необхідні умови і спеціалісти-реабілітологи.
На даний момент моя дружина Юля в тяжкому стані через ураження нервової системи. Прямої загрози її життю немає, але вона повністю залежить від сторонньої допомоги. Її потрібно годувати, переміщувати, проводити гігієнічні процедури. Увесь час з нею знаходиться її мама.
На сьогоднішній день діагноз Юлі ішемічно-гіпоксична енцефалопатія з тривалим порушенням свідомості , тяжким тетрапарезом , псевдобульбарним синдромом та порушенням функції тазових органів . Ускладнення - кардіоміодистрофія. Супутні – наслідки вірусного менінго-енцефіліту , стан після трахіостоми, стан після гастростомії , хронічний синусит, стан після двобічного пневмотораксу та дренування плевральн